Методичні рекомендації щодо
використання теорії множинного інтелекту для реалізації компетентнісного
підходу в освітньому процесі початкової школи
«Якщо ми
прагнемо побудувати суспільство із багатшою культурою, то маємо творити її
таким чином, щоб у цьому суспільстві знайшлося достойне місце для кожного з
безлічі людських талантів»
Маргарет Мід
Кожен вид інтелекту має свої
особливості, що виявляються ще в дитинстві. Кожна людина унікальна й може
розвивати не тільки яскраво виражені види інтелекту, але й менш розвинені за
рахунок більш розвинених.
Основні
положення теорії Г. Гарднера увиразнюються в таких твердженнях:
ü
Кожна
людина має всі види інтелекту, розвинені різною мірою.
ü
Різні
види інтелекту та рівень їх розвитку створюють унікальний інтелектуальний
профіль людини, відрізняючи її від інших.
ü
Рівень
розвитку різних видів інтелекту людини є змінним і динамічним у процесі її
життя.
ü
Види
інтелекту взаємодіють у різних поєднаннях один із одним.
ü
Види
інтелекту розвиваються завдяки різним видам діяльності.
ü
Види
інтелекту – це потенціали, які можна активувати у процесі діяльності.
ü
Усі
види інтелекту рівноцінні.
На сучасному етапі, коли математичний та
емоційний інтелекти особливо важливі для суспільства, Гарднер підкреслює: «Якщо
ваш коефіцієнт IQ, що є показником лінгвістично-логічних умінь, уможливить вам
доступ до вищої освіти, але, якщо ви не знаєте, як взаємодіяти з людьми, то ви
назавжди можете залишитися студентом, або вам буде запропоновано звільнити
місце для когось, Г. Гарднер
узагальнив рекомендації для педагогів щодо реалізації теорії множинного
інтелекту в навчальних практиках:
· індивідуалізувати стиль
викладання (відповідно до найбільш ефективного методу сприймання навчального
матеріалу для кожного учня);
· плюралізувати шляхи подачі
навчального матеріалу (вивчати важливий матеріал множинними способами);
·
уникати терміну «стилі» як експериментально непідтвердженого.
Застосовуючи теорію множинного інтелекту
у практичній діяльності, педагоги враховують різні види інтелектуальних
профілів учнів, з якими вони можуть мати справу у класі, намагаються
активізувати всі види інтелекту в кожного учня й організувати такий
індивідуальний навчальний процес, який дозволяє кожному учню реалізувати
здібності та продемонструвати успішне навчання.
Основними
напрямами реалізації теорії множинного інтелекту Г. Гарднера є
індивідуалізація навчання та плюралізація вивчення навчального матеріалу.
Індивідуалізація передбачає наявність у
вчителів знань про особливості пізнавальної діяльності кожного учня, його
інтелектуальний профіль, надання можливостей учням навчатися в такий спосіб, що
є найбільш комфортним і ефективним. Такий підхід можна успішно реалізувати у
класах з невеликою кількістю учнів (до 15 осіб). У випадку більшої
наповнюваності класу індивідуалізацію навчального процесу можливо забезпечити
за допомогою цифрових технологій.
Плюралізація означає, перш за все,
вирішення педагогами обсягу навчального змісту, який дійсно важливо для учнів
знати, вивчити і зрозуміти. Другим кроком є передача цієї навчальної інформації
учням у різних форматах та за допомогою різних засобів, тим самим активізуючи
різні види інтелектів. Коли навчання реалізується плюралістично, тобто, коли
навчальна інформація представляється в кількох формах, то створюються умови для
глибокого розуміння учнями змісту навчального матеріалу.
Таким чином, аналіз зарубіжного досвіду
щодо впровадження теорії множинного інтелекту Г. Гарднера показав, що завдання
учителів полягає в адаптації планів занять, форм, методів, засобів навчання
відповідно до здібностей та інтересів учнів, стимуляції всіх видів їх
інтелектуальної активності, створенні освітнього простору з реалізації творчих
ідей.
Застосовуючи теорію множинного інтелекту
у практичній діяльності, педагоги враховують різні види інтелектуальних
профілів учнів, з якими вони можуть мати справу у класі, намагаються
активізувати всі види інтелекту в кожного учня й організувати такий
індивідуальний навчальний процес, який дозволяє кожному учню реалізувати
здібності та продемонструвати успішне навчання. Саме тому педагогам необхідно
ознайомитися з цією теорією, навіть якщо вони вже знайомі з нею інтуїтивно.
Втілення її на практиці у класі починається з того, що вчитель намагається
побачити сильні сторони кожного учня окремо. А далі в межах можливостей
старається адаптувати свій матеріал під тип інтелекту більшості дітей.
Маленька частинка майбутнього успіху
учнів залежить від кожного вчителя, адже впевненість та віра в себе формується
ще зі шкільної парти
Коротка характеристика ознак розвитку
різних видів інтелекту в учнів і рекомендовані види діяльності, що стимулюють
їх активність:
1. Учень, який
володіє розвиненим вербально-лінгвістичним
видом інтелекту має такі особливості: любить говорити, розповідати і слухати
оповіді; використовує багатий словниковий запас, зрозуміло висловлює й записує
свої думки, може створювати цікаві розповіді, оригінальні історії. Легко вивчає
іноземні мови, чутливий до ритмів, звуків, має хорошу слухову пам’ять, охоче і
часто ставить запитання. У нього хороша пам’ять на імена, назви, запам’ятовує
важкі слова, може декламувати, рано починає читати, любить читати.
Види
діяльності, що стимулюють
розвиток лінгвістичного виду інтелекту: відгадування загадок, ігри у слова;
читання казок; задавання запитань, спів, декламування; розмови з учнем;
розповіді учня, закінчення учнем розпочатих казок, розповідей, придумування
оповідей, історій, висловлення думок на задану тему .
Щоб пробудити вербально-лінгвістичний
інтелект, Д. Лазір пропонує використання загадок. У процесі прослуховування
загадки включається та ділянка мозку, яка контролює вербально-лінгвістичний
інтелект. Він починає шукати ключ до самої лінгвістичної структури загадки і
встановлює зв’язок між загадкою та своїм досвідом, знаннями, шукаючи асоціації.
Вправа
1
Запропонуйте учневі протягом тижня вести щоденник (сміху, гумору). Кожного
дня він вишукує і записує якнайбільше смішного, заснованого на лінгвістичному
гуморі. Прислухається до смішних, розумних коментарів, висловлювань учителя,
однокласників. Записує прочитані жартівливі слова. Щодня розповідає нові жарти
друзям або членам сім’ї. В кінці тижня учень робить висновок чи поліпшилась
його “здатність до гумору” за цей час.
Вправа
2
Уранці, перед школою, відкрити словник
чи книгу і, закривши очі, навмання вибрати слово. Вивчити його вимову та
значення. Протягом дня спробувати вживати це слово в розмові з однокласниками,
учителем та вдома з членами сім’ї. Знайти і проаналізувати незвичні та дотепні
шляхи його вживання.
Вправа
3
Запропонуйте учневі звернутися з
проханням до свого друга написати десять
різних слів на окремих картках, складіть їх удвоє або вчетверо і покладіть йому
в сумку або в кишеню. В кінці уроків нехай він навмання дістане одну картку з
словом і складе розповідь, історію, казку де це слово є основним.
2. Учень, який володіє розвиненим математично-логічним видом інтелекту, виявляє такі особливості: логічно мислить, любить
лічити, установлювати порядок речей, точні, конкретні інструкції. Такий учень
любить досліджувати, збирати інформацію, логічні ігри, головоломки, математичні
задачі та загадки, уміє ранжувати, класифікувати, досліджувати й перетворювати
речі і на основі цього робить висновки, легко знаходить причину, розуміє
важливість символів, любить точність.
Розвиток математично-логічного інтелекту
стимулюють такі види діяльності: завдання та головоломки, математичні ігри,
самостійне розв’язання проблем, підрахунок, складання пазлів, придумування
історій за визначеними умовами, приготування їжі за рецептом, майстрування,
рефлексія щодо перегляду програм телебачення, формулювання узагальнень та
висновків при читанні казок .
Вправа
1.
«Геометричні
картки».
Дітям пропонуються різнокольорові олівці та аркуші з однаковими
зображеннями-заготівками (наприклад хатинка чи колодязь), утвореними з
геометричних фігур. Молодші школярі мають доповнити це зображення на свій
розсуд іншими, також утвореними з геометричних фігур зображеннями. Проявивши
свої творчі здібності, діти можуть створити різнобарвні колажі, картини з
певними сюжетами тощо.
Вправа
2
«Тіні». Діти отримують
завдання розпізнати предмет за його тінню або виявити однакові предмети за
їхніми тінями. Така гра дуже цікава дітям і сприяє розвитку їхнього творчого
потенціалу. Образність і безпосередність, споконвічно притаманні дітям, завдяки
можливості пофантазувати стають потужним поштовхом для зародження художнього
таланту.
Вправа
3
«Здогадайся
якнайшвидше».
Ця гра розвиває кмітливість і винахідливість, тренує асоціативне мислення та
спостережливість. Брати участь у грі можуть двоє дітей і більше. Один з
учасників загадує слово, а інший намагається відгадати його. Для цього він
ставить різні запитання, такі, щоб відповіддю на них були лише «так» або «ні».
Для прикладу, один з учнів 4 класу загадує слово — назву геометричного тіла —
«піраміда» (про те, що це назва геометричного тіла обов’язково повідомляють),
інший ставить йому такі запитання й отримує відповіді. — Це кругле тіло? — Ні.
— Це призма? — Ні. — Чи всі його грані мають однакову форму? — Ні. — Чи є серед
його граней трикутники? — Так. — Це тіло — піраміда? — Так
3.
Учень,
який має розвинений кінестетичний
інтелект, володіє такими рисами:
любить фізичні вправи, рухливі ігри, добре володіє тілом, уміє ним передавати
емоції, лідер серед однолітків у спорті, легко набуває рухових навичок, має
гарне відчуття дистанції, простору, свідомо й цілеспрямовано використовує рухи,
маніпулює предметами, із задоволенням виконує завдання, що потребують роботи
руками, під час розмови використовує «мову тіла», жестикулює.
Розвиток кінестетичного інтелекту здійснюється
такими видами діяльності: заняття спортом, участь у
драматично-артистичних заняттях, інтерпретація за допомогою руху навчального
матеріалу, рухові загадки (каламбури), вираження емоцій через рух, рухові ігри
зі спортивним інвентарем, участь у драматизаціях, заняття танцями.
Вправи на тренування кінестетичного
інтелекту.
Вправа
1
По дорозі до школи чи з школи
запропонувати проекспериментувати з
різними видами ходи, наприклад йти повільно, розміреною ходою або швидко,
енергійно, рішуче; йти весело,
підстрибуючи. Проаналізуйте з дитиною, як різні види ходи впливають на її
настрій.
Вправа
2
Двічі на день попрактикувати лівою рукою
робити ті види діяльності, які діти
звикли робити правою (для лівші - навпаки): наприклад, почистити зуби вранці,
зачесати волосся, внести новий номер у мобільний телефон, записати ручкою чиєсь
ім’я тощо.
4.
Учень
із розвиненим візуально-просторовим
інтелектом має такі здібності:
детальне спостереження довкілля, добре оперує формами, лініями, простором,
кольором, має образне мислення, образну пам’ять, розвинену уяву, любить гратися
головоломками, лабіринтами, картами; малювати, вирізати, ліпити, моделювати,
створювати просторові форми, має добре розвинене тактильне відчуття (дотик),
легко орієнтуються у просторі, добре розуміє діаграми, креслення, швидко
навчається використовувати карти, діаграми, таблиці, рисунки, любить розбирати
предмет на частини, а потім складати його, намагається розібратися як він
функціонує, любить слухати, коли читають текст, у якому є гарні ілюстрації.
Розвиток
візуально-просторового інтелекту здійснюється за допомогою таких видів діяльності: виконання завдань із використанням образотворчого мистецтва, а
також із використанням різних художніх технік (малювання, ліплення, різьблення, витинання), моделювання
(складання, склеювання різних моделей), складання пазлів, деталей
конструкторів, ліплення з пластиліну, складання розповідей про екскурсії,
подорожі.
Візуально-просторовий інтелект не
потребує знання мови слів, речень, мовлення, книг тощо. Натомість він володіє
мовою кольору, форми, дизайну, текстури, узору, образу, картини та символів.
Універсальний ключ для відкривання потенціалу мозку дітям з переважанням цього
виду інтелекту є стратегія складання інтелект-карт, в основі якої лежить
візуальний запис усної презентації.
Вправа
1
Дати завдання учневі по дорозі в школу
звернути увагу на візуальні стимули довкола, які найбільше його вразили,
наприклад, картинки та малюнки з реклами, архітектурні форми, дорожні знаки,
які він бачить щодня.
Вправа
2
Запропонуйте дитині скласти розпорядок
дня і навпроти кожної дії намалювати візуальний символ поруч із написаним,
наприклад, щось, що вона збираєтесь
купити в магазині по дорозі додому або повинна піти на спортивний майданчик,
зробити телефонний дзвінок, пограти гру, вивчити уроки, почистити зуби.
5.
Учень
із розвиненим музичним інтелектом
має такі здібності: поєднує музику з
емоціями, власним настроєм, має хороший музичний слух, почуття ритму, легко
запам’ятовує ритм, любить співати, навчатися під прослуховування музики,
слухати музику, має свої улюблені пісні, мелодії, охоче навчається грі на
музичних інструментах, наспівує (мугикає) під час самостійних ігор, співає для
власного задоволення, складає власні мелодії, пробує грати на музичних
інструментах, добуває звуки з «немузичних» предметів.
Розвиток музичного інтелекту передбачає виконання таких завдань: поєднання
музики з усіма можливими видами діяльності, виокремлення й називання звуків із
довкілля (під час прогулянки), музична діяльність перед публікою, заміна слів у
відомих піснях на свої (переспівування на свій манер, свій варіант пісні на
відому мелодію), придумування власних пісень
Вправа 1
Запропонувати учню уявити, що він
дивиться по телевізору свій улюблений мультик або передачу але при цьому звук
вимкнутий. Потрібно подумати, яка музика
відповідала б тому, що відбувається на екрані: повільна, бурхлива, весела,
сумна. Наспівати цю мелодію..
Вправа
2
Закрити очі, прислухатись до всього, що
відбувається навколо вас. Що ви чуєте таке, що ви зазвичай не чуєте?
Прислухайтесь до звуків, Що чути з коридору, знадвору Чи можливо виокремити
окремі звуки?
6.
Учень
із розвиненим натуралістичним
(природничим) інтелектом характеризується такими особливостями: цікавиться світом рослин і тварин, проблемами
екології, любить перебувати на свіжому повітрі, самостійно експериментувати,
класифікує обє’кти, спостерігає, бачить взаємовідносини в природі, установлює
закономірності, класифікує світ рослин і тварин; захоплений природою, зачарований
довкіллям, колекціонує природні зразки, збирає фотографії, листівки, малюнки чи
книги про природу, цікавиться природними явищами (фізичними, хімічними), любить
опікуватися тваринками чи вирощувати або доглядати за рослинами (має свій сад
«у горщику»).
Розвиток натуралістичного (природничого)
інтелекту здійснюється під час таких
видів діяльності: спостереження
за розвитком рослин, догляд за ними, прогулянки та екскурсії у природу,
перегляд телепрограм про природу, догляд за домашніми тваринами, відвідування
ботанічних садів, зоопарків, виставок та інші.
Вправи на поліпшення природничого
інтелекту:
Вправа
1
Підіть на прогулянку до свого улюбленого
місця на природі. Що ви бачите, чуєте, відчуваєте? Які запахи привертають вашу
увагу і як вони на вас діють? Які смаки у вас асоціюються з природою?
Вправа
2
Спробуйте створити у себе вдома
квітничок .Проведіть спостереження за тим, як змінюються рослини протягом
певного часу, які з них ростуть швидше, які квітнуть та дають плоди?
Вправа
3
Спробуйте уявити, про що думає ваш
собака або ваша кішка, коли ви їх годуєте, ведете на прогулянку або говорите з
ними.
7.
Учень
із розвиненим внутрішньо-особистісним
інтелектом вирізняється такими особливостями:
любить самостійно працювати, знає й уміє використати свої сильні сторони,
вибудовує внутрішню мотивацію, відшукує відповіді на складні питання,
самостійно визначає й чітко окреслює власні цілі, залюбки залишається на
самоті, охочіше виконує завдання, коли впевнений, що справиться з ними
самостійно, уміє висловлювати свої почуття, любить приймати самостійні рішення.
Розвиток внутрішньо-особистісного
інтелекту стимулюється за допомогою таких видів
діяльності: самостійний вибір нових завдань, самостійне планування своєї
роботи, індивідуальний підбір ігор та забав, вибір свого місця праці,
висловлення своєї позиції, розвиток чутливості до потреб особистісних та інших
людей шляхом відбору літературних текстів
Вправи на розвиток внутрішньо-особистісного
інтелекту:
Вправа
1
Протягом перерви, коли дитину оточує
шум, безлад, гомін, постійний рух, запропонуйте їй зупинитися, зробити декілька
глибоких вдихів і спробувати «увійти в себе», зосередитись на своєму диханні,
прислухатись до себе. Побути 5 хв спокійно. Які відчуття виникли?
Вправа
2
В кінці дня уроків запропонувати підвести підсумок навчального дня.. Відповісти на
такі питання:
• Які моменти або події дня тобі запам'ятались?
• Які почуття або емоції ти відчував(ла) протягом дня?
Що я хотів(ла) б,щоб в цей день не було?
• Якщо б тобі довелось сказати про цей
день одним реченням, що б ти сказав?
• Уявіть собі, що цей день – це кіно або
казка, як би ви його назвали?
8.
Учень із розвиненим міжособистісним
інтелектом володіє такими здібностями:
любить і вміє працювати в групі, легко встановлює соціальні контакти, має
лідерські задатки, розвинені комунікативні вміння, прислухається до думки
інших, виявляє асертивність, дбає про добрі стосунки між людьми, уміє
подивитися на світ «очима іншої людини» й допомогти в розв’язанні проблем
інших, уміє співчувати, його люблять у колективі.
Здатність створювати і підтримувати
«синергію» в групі є однією з основних характеристик міжособистісного інтелекту
(від грецького (syn ergos), що означає «спонтанна робота разом»).
Розвиток міжособистісного інтелекту активізується за допомогою таких видів діяльності: проведення ігор та
забав у великій групі, міжособистісна взаємодія в навчанні, розгляд ілюстрацій,
книжок у поєднанні з розмовою про те, які почуття та думки героїв, про яких іде
мова, доручення певних справ, довіра відповідальності за їх виконання.
Вправа
1
Запропонуйте учневі при читанні
оповідання, казки або перегляду мультфільму по телевізору спробувати проявити емпатію до
кожного з головних героїв. Спробувати «стати на їх місце» та подивитись на
події під їхнім кутом зору. Почати слід з тих які найближчі дитині, потім
зверніться до тих, кого діти вважають негативними персонажами. Це навчить
дитину розуміти інших.
Вправа
2
Під час роботи в групі запропонувати
учневі, який має лідерські якості, скласти план роботи групи, сформулювати
чітко завдання, розподілити ролі, на їх
основі проаналізувати роботу команди, наприклад: завдання, які стоять перед
групою, виконання кожним своєї частини роботи, підтримку один одного.
Учитель не має права ігнорувати або
заперечувати відмінності, закладені природою, оскільки він повинен прагнути до
створення умов пізнавальних можливостей, що відповідають індивідуальному
інтелектуальному потенціалу кожної окремої особистості учня.
Список
використаних джерел
1. Гусак М. Г.
Теорія множинного інтелекту як підстава особистісно зорієнтованого навчання
[Текст] /М. Г. Гусак // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні
технології. – 2011. – № 3 (13). – С. 12–20
2. Л. І. Байсара.
Множинність прояву видів інтелекту. Режим доступу: http://distance.dnu.dp.ua/ukr/nmmateriali/documents/mn_proyav_v_intel.pdf.
4. Повірити в
дитину – як допомагає в навчанні теорія множинного інтелекту. Режим доступу: https://nus.org.ua/articles/poviryty-v-dytynu-yak-dopomagaye-v-navchanni-teoriya-mnozhynnogo-intelektu/
Немає коментарів:
Дописати коментар