середу, 17 червня 2020 р.

Школа майстерності вчителя пілотного класу


«Четвертий рік пілотування: реалії та  перспективи»


11 червня в рамках онлайн заняття Інтерактивної школи майстерності вчителя пілотного класу знову зустрілись наші високопрофесійні, творчі та креативні педагоги-експериментатори. Зустрілися, щоб підсумувати навчальний рік пілотування, що минув і накреслити шляхи на наступний.
Лариса Коненко, завідувач відділу дошкільної та початкової освіти ТОКІППО розпочала заняття саме з цих питань. Вона говорила про особливості завершення цього навчального року в пілотних класах і про початок наступного, про коригуюче навчання, перспективи пілотування в 4-му класі. Цього разу в зустрічі взяла участь автор багатьох підручників та НМК для початкових класів НУШ, тренер та педагог, методистка Новопечерської школи м. Київ Інна Большакова, яка провела покроковий екскурс сторінками її надзвичайно цікавих, сучасних підручників та зошитів та ознайомила з можливостями використання їх в практиці вчителів-пілотників.
Також дуже цікавим і пізнавальним для всіх учасників заняття був досвід активного залучення батьків до освітнього процесу в непростий період дистанційного навчання, висвітлений тренером НУШ, талановитим та креативним вчителем ТЗОШ І ст. з поглибленим вивченням основ економіки Наталею Кордубою.
Своїми враженнями, отриманими під час моніторингу в 3-х класах щодо якості впровадження НУШ, поділилась Світалана Тихоліз, методист з початкової освіти Скалатської ОТГ.
А завершилось заняття розповіддю завідувача навчально-методичного центру психологічної служби та соціальної роботи ТОКІППО Зоряни Коротюк про те, як безболісно реагувати вчителям і дітям на виклики сьогодення: пандемія, карантин, дистанційне навчання, вихід з карантину.












пʼятницю, 12 червня 2020 р.

Круглий стіл

Організація освітнього процесу в 2020-2021 навчальному році: формувальне оцінювання, коригуюче навчання, психологічний комфорт вчителя та учнів

10 червня за круглим віртуальним столом зібралась дружня освітянська спільнота методистів з початкової освіти Тернопільської області, а ще - регіональних тренерів НУШ, тренерів LEGO, експертів та супервізорів Тернопільської області. Спільнота справжніх професіоналів, творчих, креативних, активних людей, які самовіддано, включилися в побудову нової сучасної української школи та в допомогу вчителю початкових класів, на плечі якого впав тягар експериментатора та першопрохідця на шляху реформування освіти. Зібралися, щоб обговорити підсумки та результати своєї роботи та обміркувати подальші кроки своєї діяльності в 2020-2021 навчальному році.
З ймовірними викликами організації освітнього процесу в новому навчальному році ознайомила учасників круглого столу Лариса Коненко, завідувач відділу дошкільної та початкової освіти інституту, новими напрацюваннями та дослідженнями в царині формувального оцінювання поділилася з колегами методист ТКМЦНОІМ, тренер НУШ, Надія Гордіюк.
Про вміння виходити з кризових ситуацій та створювати психологічний комфорт вчителя та учнів після виходу з дистанційного навчання розповіла Оксана Жизномірська, доцент кафедри педагогіки, психології та інклюзивної освіти, кандидат психологічних наук.








Офлайн практикум

«LEGO в освітньому просторі початкової школи»


З 22 травня по 5 червня для вчителів четвертих класів в режимі офлайн, на сторінці «Практикум LEGO» блогу Нова українська школа розміщеному на сайті ТОКІППО, працював практикум на тему «LEGO в освітньому просторі початкової школи». В ньому взяли участь 265 освітян. Велика кількість учасників, їх думки, коментарі, побажання, якими вони поділилися з організаторами заходу після опрацювання матеріалу показали, наскільки актуальним є практичне впровадження методики компетентнісного навчання «Шість цеглинок» та  LEGO system в освітньому просторі початкової школи.
Для прикладу, публікуємо кілька відгуків про практикум його учасників:
-       «Щиро дякую за чудові матеріали! Буду ними користуватися та частіше впроваджувати в свою практику»
-       «Дуже дякую за цікавий і пізнавальний практикум. Почерпнула дуже багато корисної інформації. Особливо сподобалися вправи для учнів. Обов'язково буду використовувати їх у своїй практиці. А ще така форма роботи дуже зручна, бо є можливість щось обдумати, щось занотувати в зручний для тебе час. Ще раз дуже дякую! Всього доброго! Будьте здорові!»
-        «Дякую за цікавий і змістовний практикум. В іграх з LEGO діти мають можливість висувати свої ідеї, придумувати, втілювати і випробовувати щось нове, обмінюватися думками та ідеями, відстоювати свою думку, аналізувати і робити вибір, а також порівнювати, зіставляти, змінювати, творити. На відміну від навчальних завдань, де учні переважно працюють на спільну мету і досягають певного конкретного результату, в більшості ігор з LEGO немає чіткої єдиної правильної відповіді, адже це творче середовище. Діти самостійно приймають рішення і втілюють їх, обґрунтовують, відповідно і результат в кожного учасника чи команди буде свій. Тут головне слідкувати, щоб діти були однаково активними, вчилися приймати думку іншого і поважати її. З боку вчителя, звичайно, теж байдужості бути не може, має бути інтерес і заохочення до того, що відбувається. Спільна з вчителем гра в LEGO дає учням незабутні емоції і хороший результат. В іншому випадку, може виникнути проблема розкиданих повсюди деталей.»
-       «Цікаво! Захоплююче! Корисно для вчителів початкових класів, які хочуть і працюють творчо та розвивають творче мислення у дітей. Проведення практикуму сприяє підвищенню інтелектуального рівня педагогів та вихованню мислячого покоління. Щиро дякую! Бажаю здоров'я, успіхів та творчої наснаги!»
-       «Щиро дякую за участь у практикумі, під час опрацювання інформації отримала нові знання щодо використання цеглинок LEGO у навчальному процесі, побачила як у формі гри можна опрацювати ту чи іншу тему, як зацікавити дітей до вивчення певної теми.»
-       «Дякую за доступну і корисну інформацію про те, яку роль відіграє LEGO в житті дитини. Дуже цікавий посібник «Шість цеглинок в освітньому просторі школи». З іншого посібника можна взяти багато різних вправ, ігор, які допомагають у формуванні ключових компетентностей в молодших школярів. Багато наведено прикладів різних ігор з використанням LEGO. Це мені допоможе в майбутньому, коли працюватиму з першокласниками.»

Пропонуємо методичні рекомендації щодо використання LEGO для реалізації компетентнісного підходу в освітньому процесі початкової школи.

середу, 10 червня 2020 р.

Результати Всеукраїнського опитування


«Виклики дистанційного навчання», проведеного Інститутом обдарованої дитини НАПН Україниз 25.05.2020 по 01.06.2020 р.




Загальна кількість респондентів, які взяли участь в анкетуванні, – 346 осіб, серед яких жінок – 322, чоловіків – 24, з них – 278 осіб працівники закладів освіти, 20 здобувачі освіти, 30 батьків, 16 наукових співробітників та інші учасники освітнього процесу (Рис. 1).

Рис. 1. Розподіл учасників освітнього процесу

Опитування проводилося з використанням Blank Quiz, посилання на який було розміщено на сайтах Національної академії педагогічних наук України й Інституту обдарованої дитини НАПН України, освітньому порталі «Острів знань», а також розповсюджено через соціальні мережі шляхом електронного листування.
Головною метою анкетування є визначення особливостей дистанційного навчання, встановлення недоліків і переваг дистанційної форми освіти для окремих учасників освітнього процесу та формування пропозицій щодо подальшого вдосконалення освітнього процесу.
Переважна більшість респондентів (69,9 %) увійшла до вікової категорії від 36 до 65 років, 24,3 % опитуваних – до вікової категорії від 22 до 35 років, значно менше респондентів 3,2 % – до вікової категорії від 17 до 21 року, 2 % – від 7 до 16 років і найменше опитуваних (а саме 1,7 %) – до категорії 66 років і більше (Рис. 2).


Рис. 2. Розподіл учасників за віковою категорією
Респондентам пропонувалося визначити ефективність дистанційної форми навчання для здобувачів освіти різного рівня за 5-бальною шкалою, де «5» балів – це максимальна ефективність освітнього процесу для здобувачів. Відповідно до одержаних результатів встановлено, що найефективнішою така форма освітніх послуг буде для курсів перекваліфікації та можливостей самоосвіти, на що вказали 40 % респондентів, 27 % оцінили на «4» бали з можливих п’яти. Для вищої школи найбільша кількість респондентів оцінили ефективність дистанційного навчання у «4» бали, а саме 27 % опитуваних (необхідно враховувати спеціальності, навчання на яких дистанційна форма навчання у вищій школі є неможливою). Для старшої школи ефективність дистанційної освіти оцінили на «4» бали 32 % опитуваних. На думку респондентів, у середній і молодшій школі дистанційне навчання є малоефективним, тому більшість учасників оцінює його у «3» бали з можливих п’яти відповідно 39 % і 30 % опитуваних (Рис. 3).
Рис. 3. Ефективність дистанційної форми навчання для здобувачів освіти різного рівня


Щодо ефективності використання засобів дистанційного навчання:
– думки щодо використання електронної пошти й ефективності Всеукраїнської школи онлайн і платформ відкритих онлайн-курсів є досить неоднозначними, приблизно однакова кількість респондентів оцінює визначені засоби навчання усіма із запропонованих балів;
– використання в освітньому процесі мобільних додатків оцінено на «4» та «5» балів (31 % та 25 % опитуваних відповідно);
– використання веб-сервісів для проведення онлайн-занять одержало по 34 % «4» та «5» балів;
– освітні платформи для організації інтернет-навчання, на думку опитуваних, є найбільш ефективними, оскільки 40 % відзначили їх в «5» балів, а 34 % – у 4 бали, що є більшістю з опитуваних.


Залучення здобувачів освіти до освітнього процесу також є важливим. На думку більшості опитуваних, до дистанційного навчання долучилося приблизно 75 % здобувачів освіти.