Результати Всеукраїнського опитування

«Виклики дистанційного навчання», проведеного Інститутом обдарованої дитини НАПН Україниз 25.05.2020 по 01.06.2020 р.

Загальна кількість респондентів, які взяли участь в анкетуванні, – 346 осіб, серед яких жінок – 322, чоловіків – 24, з них – 278 осіб працівники закладів освіти, 20 здобувачі освіти, 30 батьків, 16 наукових співробітників та інші учасники освітнього процесу (Рис. 1).

Рис. 1. Розподіл учасників освітнього процесу

Опитування проводилося з використанням Blank Quiz, посилання на який було розміщено на сайтах Національної академії педагогічних наук України й Інституту обдарованої дитини НАПН України, освітньому порталі «Острів знань», а також розповсюджено через соціальні мережі шляхом електронного листування.

Головною метою анкетування є визначення особливостей дистанційного навчання, встановлення недоліків і переваг дистанційної форми освіти для окремих учасників освітнього процесу та формування пропозицій щодо подальшого вдосконалення освітнього процесу.

Переважна більшість респондентів (69,9 %) увійшла до вікової категорії від 36 до 65 років, 24,3 % опитуваних – до вікової категорії від 22 до 35 років, значно менше респондентів 3,2 % – до вікової категорії від 17 до 21 року, 2 % – від 7 до 16 років і найменше опитуваних (а саме 1,7 %) – до категорії 66 років і більше (Рис. 2).

Рис. 2. Розподіл учасників за віковою категорією

Респондентам пропонувалося визначити ефективність дистанційної форми навчання для здобувачів освіти різного рівня за 5-бальною шкалою, де «5» балів – це максимальна ефективність освітнього процесу для здобувачів. Відповідно до одержаних результатів встановлено, що найефективнішою така форма освітніх послуг буде для курсів перекваліфікації та можливостей самоосвіти, на що вказали 40 % респондентів, 27 % оцінили на «4» бали з можливих п’яти. Для вищої школи найбільша кількість респондентів оцінили ефективність дистанційного навчання у «4» бали, а саме 27 % опитуваних (необхідно враховувати спеціальності, навчання на яких дистанційна форма навчання у вищій школі є неможливою). Для старшої школи ефективність дистанційної освіти оцінили на «4» бали 32 % опитуваних. На думку респондентів, у середній і молодшій школі дистанційне навчання є малоефективним, тому більшість учасників оцінює його у «3» бали з можливих п’яти відповідно 39 % і 30 % опитуваних (Рис. 3).

Рис. 3. Ефективність дистанційної форми навчання для здобувачів освіти різного рівня

Щодо ефективності використання засобів дистанційного навчання:

– думки щодо використання електронної пошти й ефективності Всеукраїнської школи онлайн і платформ відкритих онлайн-курсів є досить неоднозначними, приблизно однакова кількість респондентів оцінює визначені засоби навчання усіма із запропонованих балів;

– використання в освітньому процесі мобільних додатків оцінено на «4» та «5» балів (31 % та 25 % опитуваних відповідно);

– використання веб-сервісів для проведення онлайн-занять одержало по 34 % «4» та «5» балів;

– освітні платформи для організації інтернет-навчання, на думку опитуваних, є найбільш ефективними, оскільки 40 % відзначили їх в «5» балів, а 34 % – у 4 бали, що є більшістю з опитуваних.

Залучення здобувачів освіти до освітнього процесу також є важливим. На думку більшості опитуваних, до дистанційного навчання долучилося приблизно 75 % здобувачів освіти.