вівторок, 23 лютого 2021 р.

Увага! Громадське обговорення

 

МОН ПРОПОНУЄ ДЛЯ ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТ ПОЛОЖЕННЯ ПРО З’ЄДНАНИЙ КЛАС (КЛАС-КОМПЛЕКТ) ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ (НОВА РЕДАКЦІЯ)

МОН пропонує для громадського обговорення проєкт Положення про з’єднаний клас (клас-комплект) початкової школи (нова редакція).

Проєкт акта розроблено з метою приведення чинного Положення про з’єднаний клас (клас-комплект) початкової школи у філії опорного закладу (наказ МОН від 05.08.2016 № 944) у відповідність до Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Пропозиції та зауваження до проєкту просимо надсилати до 17 березня 2021 року на е-пошту storchak@mon.gov.ua (Сторчак Ніна Анатоліївна, державний експерт експертної групи з питань нормативно-правового забезпечення та децентралізації в освіті директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти МОН) з темою повідомлення «Класи-комплекти. Громадське обговорення».

понеділок, 22 лютого 2021 р.

Онлайн-заняття Школи молодого вчителя початкових класів


 16 лютого 2021 р. відбулося заняття Школи молодого вчителя початкових класів на тему «Цифрова компетентність сучасного вчителя Нової української школи».



Лариса Коненко завідувач відділу дошкільної та початкової освіти розповіла учасникам про інформаційно-цифрову компетентність вчителя Нової української школи.



Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри менеджменту і методології освіти Оксана Городецька наголосила на важливості питання розвитку пізнавальних, інтелектуальних і творчих здібностей молодших школярів інформаційно-цифровими засобами.


Галина Горда методист центру інформатики, ІКТ та дистанційної освіти

продемонструвала молодим педагогам особливості використання сервісу Kahoot та QR-кодів на уроках в початкових класах.

Про віртуальну дошку Padlet як  інструменти візуалізації навчального матеріалу та організації співпраці учнів на занятті розповіла Ольга Іваночко методист відділу дошкільної та початкової освіти.


Учасники зустрічі мали змогу залишити свої відгуки, враження і побажання під час практичної частини заняття, працюючи з віртуальною дошкою Padlet. 






пʼятниця, 12 лютого 2021 р.

Цікаві прийоми візуалізації для використання на уроці

 


Візуалізація – це створення та представлення графічного образу текстової чи математичної інформації, що робить її наочною, а отже, зручнішою для аналізу та осмислення.

Протягом тривалого часу ми готували матеріали, присвячені популярним прийомам графічного представлення різноманітної інформації, які можна використовувати практично на будь-яких уроках. Презентуємо добірку популярних прийомів візуалізації.

Буктрейлер

Це короткий відеоролик, що відтворює у довільній формі розповідь про певну книгу. Створюється за аналогією до трейлерів у кіно. Як правило, такий метод роботи використовують для підвищення зацікавленості до прочитання книги. Що важливо, буктрейлер може робити і вчитель, і учні, залежно від того, що є метою роботи. Найбільш цікава його особливість – у специфічній подачі інформації, здатної інтригувати.

Інтелект-карти

Це універсальний спосіб організації інформації, адаптований для максимально продуктивного сприйняття мозком. Технологія вчить мислити у новій площині, залучаючи до активної роботи обидві півкулі мозку. Думки та висновки викладаються у зручному форматі, з довільним додаванням малюнків та інших допоміжних елементів. Найпопулярніша схема містить декілька складових: ключові слова з теми, графічні зображення, стрілки, що поєднують між собою різні блоки. Все це покликано формувати інтуїтивне сприйняття інформації.

Інтерактивні книги та підручники

Це осучаснення звичного формату книг, яке стало можливим завдяки останнім здобутками в ІТ сфері. У книзі текст доповнюється 3D моделями, аудіо, відеоматеріалами та тематичними анімаціями. Цікаво, що в Україні такий формат існує досить давно, а тепер набирає все більшої популярності. Найчастіше інтерактивні книги можна придбати на сайтах видавництв.

Лепбук

Це саморобна інтерактивна папка чи зошит, де збираються і яскраво оформлюються різноманітні пізнавальні матеріали з певної теми, що вивчається. Головна перевага лепбука в тому, що він створюється власноруч і оформлюється за власним смаком - з додаванням різноманітних рухливих деталей, кишеньок, конвертиків, міні-книжечок чи інших елементів. Це дозволяє структурувати інформацію, активно долучатися до навчального процесу і виявляти творчі здібності школярів. Завдяки цьому процес пізнання стає дійсно захопливим!

Скрайбінг

Це метод розповіді чи пояснення, що супроводжується паралельним створення схематичних малюнків, які відтворюють ключовий зміст сказаного. Завдяки залученню цього прийому можна, розповідаючи про будь-що, підкріплювати сказане графічно у максимально зрозумілому і привабливому для слухача форматі.

Хмари слів

Хмара слів – це візуальне відтворення списку слів, категорій чи міток на єдиному спільному зображенні. За допомогою хмар слів можна візуалізувати термінологію з певної теми. Це сприяє швидкому запам'ятовуванню інформації. Хмару слів можна легко згенерувати власноруч, використавши спеціальні програми.

Джерело

4 групи технологій інтерактивного навчання


 Інтерактивне навчання – це навчання, яке відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учасників навчального процесу. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель є рівноправними суб’єктами навчального процесу, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють здійснювати.

Технологія інтерактивного навчання – така організація навчального процесу, за якої неможлива неучасть у процесі пізнання.

Виділяють 4 групи технологій інтерактивного навчання:

1. Технології кооперативного навчання – це модель організації навчання у малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою.

За умов парної роботи всі учні отримують можливість висловлювати свою думку, говорити. Робота в парах дає можливість учням подумати, обмінятись ідеями спочатку з партнером і лише потім озвучити їх перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію. Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитись від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати завдання, які за інших умов потребують великої затрати часу.

2. Технології кооперативно-групового навчання: передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Це такі форми роботи як:

  • «Мікрофон»,
  • «Мозковий штурм»,
  • «Навчаючи – вчуся»,
  • «Кейс-метод,
  • «Ажурна пилка».

3. Технології ситуативного моделювання (навчання у грі) – це побудова навчального процесу шляхом включення учня до гри (передусім ігрове моделювання явищ, що вивчаються). Ігрова модель навчання покликана реалізовувати, крім основної дидактичної мети, ще й комплекс цілей: забезпечення контролю виведення емоцій; надання дитині можливості самовизначення; надихання і допомога розвитку творчої уяви; надання можливості зростання навичок співробітництва в соціальному аспекті; надання можливості висловлювати свої думки. Учасники навчального процесу, за ігровою моделлю, знаходяться в інших умовах, ніж у традиційному навчанні. Учням надається максимальна свобода інтелектуальної діяльності, яка обмежується лише визначеними правилами гри. Учні самі обирають власну роль у грі, висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її розв'язання, беручи на себе відповідальність за обране рішення.

4. Технології опрацювання дискусійних питань: важливий засіб пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання, бо дискусія –широке публічне обговорення спірного питання. Мета: сприяє розвитку критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку, поглиблює знання з обговорюваної проблеми.

Джерело

пʼятниця, 5 лютого 2021 р.

Онлайн-зустріч з авторами підручників для 4 класу

 

04 лютого працівниками відділу дошкільної та початкової освіти ТОКІППО (Коненко Л.Б., Іваночко О.В.) була організована онлайн-зустріч з авторами підручників 4 класу (математика, українська мова) для вчителів 3-х класів Тернопільської області.

Завідувач відділу Коненко Лариса Богданівна закцентувала увагу на важливості питання вибору підручників для учнів початкових класів.

Іваниця Галина Афанасіївна автор підручників, проректор з науково-педагогічної та навчально-методичної роботи КВНЗ «Вінницька академія неперервної освіти», кандидат педагогічних наук, доцент розповіла вчителям про сучасний підручник з української мови та читання як один з ресурсів забезпечення якості освіти.

Гісь Ольга Михайлівна автор підручників, кандидат фізико-математичних наук, психолог, вчитель вищої категорії, науковий співробітник відділу числових методів математичної фізики Інституту прикладних проблем механіки та математики ім. Підстригача НАН України виступила з повідомленням на тему «Математика у мандрах – легко та цікаво! Задачі на рух в 4 класі».

В зустрічі взяли участь понад 60 педагогів з усієї області. Вчителі висловили вдячність за цікаве та креативне ознайомлення з підручниками для учнів 4-х класів.







понеділок, 1 лютого 2021 р.

Онлайн-консультація для вчителів пілотних класів

 

28 січня методисти відділу дошкільної та початкової освіти інституту організували онлайн-консультацію для вчителів пілотних класів. Основною тематикою зустрічі були питання, які стосуються організації дистанційного та змішаного навчання в початковій школі.

Завідувач відділу Коненко Лариса,  розповіла про різноманітні додатки та платформи, які стануть у нагоді при дистанційній формі навчання.

Жизномірська Оксана доцент, кандидат психологічних наук, викладач кафедри педагогіки і психології ознайомила вчителів з психологічними аспектами дистанційного навчання.

Доцент, кандидат педагогічних наук, викладач кафедри менеджменту і методології освіти Городецька Оксана розкрила присутнім особливості технології змішаного навчання як інновації дистанційної освіти.

Іваночко Ольга методист відділу продемонструвала педагогам переваги додатку Google Classroom як однієї з платформ для організації дистанційного навчання.

Учасники онлайн-консультації, вчителі пілотних класів, активно ставили запитання та окреслили ряд питань, про які вони хотіли б дізнатися детальніше на майбутній зустрічі.