Нова українська школа

Довідкапро впровадження в закладах загальної середньої освіти Тернопільської області нового 

Державного стандарту початкової освіти в рамках Концепції «Нова українська школа»

НОРМАТИВНО- ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ НУШ (ПОЧАТКОВІ)

    ПостановаКМУ від 21.02.2018 №87 "Про затвердження Державного стандарту початковоїосвіти" (застосовується з 1 вересня 2018 р. для учнів, які навчаються запрограмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти).

 Постанова Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688 "Про внесення змін до Державного стандарту початкової освіти".

Постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року№ 462 «Про затвердженняДержавного стандарту початкової загальної освіти» (застосовується для 4 класів)

НаказМОН № 1272 від 08.10.2019 року  Прозатвердження типових освітніх програм для 1 -2 класів ​закладів загальноїсередньої освіти

 Наказ МОН № 1273 від 08.10.2019 року Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти

ü Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти».
ü Наказ Міністерства освіти і науки України від 23.03.2018 №283 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи».
ü Наказ МОН від 05.08.2016 № 948 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів».
ü Наказ Мінсоцполітики № 1143 від 10.08.2018 року «Пpo затвердження професійного стандарту «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти»
ü Наказ МОН № 924 від 20 серпня 2018 року Пpo затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі + свідоцтво досягнень
ü Наказ МОН № 1154 від 27.08.2019 року « Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»
ü Наказ МОН № 1362 від 07.12.18 р. « Про затвердження методичних рекомендацій щодо заповнення класних журналів для першого класу НУШ»
ü Наказ МОН № 923 від 20 серпня 2018 року «Про затвердження методичних рекомендацій щодо адаптаційного періоду для учнів першого класу у Новій українській школі»
ü Наказ МОН від 23.03.2018 № 283 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи"
ü Наказ МОН № 1313 від 08.10.2019 р. «Щодо деяких питань організації та проведення  супервізії»
ü Лист МОН № 1/9-190 від 02.04.18 року « Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи»
ü Лист МОН № 1/9-414 від 27.06.19 року Деякі питання щодо створення у 2019/2020 н. р. безпечного освітнього середовища, формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок
ü Лист МОН №1/9-394 від 22 липня 2020 року «Про переліки навчальної літератури,  рекомендованої Міністерством освіти і науки України  для використання у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 н.р»
ü Лист Міністерства освіти і науки України від 11.08.2020 № 1/9-430 року «Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році»
ü Лист Міністерства освіти і науки України  № 890  від 25.06.2019 р. « Про затвердження списку тренерів- педагогів для підвищення кваліфікації вчителів,які забезпечують здобуття  учнями  1-4 класів початкової освіти відповідно до Концепції Нова українська школа».
ü Лист МОН України від 05.08.2020 року № 1/9-420 Щодо організації роботи закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 н.р.
ü Лист МОН України від 29.07.2020 року № 1/9-406 Про підготовку закладів освіти до нового навчального року та опалювального сезону в умовах адаптивного карантину
ü Наказ МОН України від 28.07.2020 року № 971 Про проведення конкурсного відбору підручників (крім електронних) для здобувачів повної загальної середньої освіти і педагогічних працівників у 2020-2021 роках (4 клас)
ü Лист МОН України від 22.07.2020 року № 1/9-394 Про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2020/2021 навчальному році
ü Лист МОН України від 20.07.2020 року № 1/9-385 Деякі питання організації виховного процесу у 2020/2021 н.р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок
ü Наказ МОН України від 22.06.2020 року № 843 Про режим робочого часу на період дії карантину
ü Наказ МОН України від 05.06.2020 року № 773 Про внесення зміни до Складу Конкурсної комісії з проведення конкурсного відбору підручників (крім електронних) для здобувачів повної загальної середньої освіти і педагогічних працівників (3 і 7 класи)
ü Лист ІМЗО від 03.06.2020 року № 22.1/10-1142 Про оголошення результатів ІІ етапу конкурсного відбору підручників (крім електронних) для здобувачів повної загальної середньої освіти і педагогічних працівників у 2019/2020 роках (3 і 7 класи)
ü Наказ МОН України від 19.05.2020 року № 655 Про надання грифа “Рекомендовано Міністерством освіти і науки України” підручникам для 3 і 7 класів закладів загальної середньої освіти
ü Наказ МОН України від 07.05.2020 року № 607 Про внесення змін до Плану заходів щодо підготовки й проведення у 2020 році основного етапу другого циклу загальнодержавного моніторингового дослідження якості початкової освіти «Стан сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи закладів загальної середньої освіти» та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 13 березня 2020 року № 399
ü Лист МОН України від 04.05.2020 року № 1/9-230 Щодо нових типових програм підвищення кваліфікації педагогічних працівників
ü Лист МОН України від 28.04.2020 року № 1/9-225 Стосовно використання педагогічними працівниками напрацювань, методичних матеріалів та ігрових комплектів Six Bricks та Lego Play Box з комерційною метою
ü Лист МОН України від 24.04.2020 року № 1/9-221 Щодо Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів початкової школи
ü Лист ІМЗО від 24.04.2020 року № 22.1/10-838 Про оголошення висновків Конкурсних комісій щодо пропозицій про надання підручникам грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» та дешифрування комплектів конкурсних матеріалів
ü Наказ МОН № 516 від 15.04.2020 року Про видання підручників для 3 класу закладів загальної середньої освіти за кошти державного бюджету у 2020 році
ü Наказ МОН № 515 від 15.04.2020 року Про затвердження переліку підручників для 3 класу закладів загальної середньої освіти, що можуть друкуватися за кошти державного бюджету
ü Лист МОН України від 08.04.2020 року № 1/9-201Щодо нагальних питань впровадження Закону України «Про повну загальну середню освіту»
ü Наказ МОН України від 16.03.2020 року № 406 Про організаційні заходи для запобігання поширенню коронавірусу СOVID-19

Матеріали для першого уроку

Для вчителів розробили матеріали першого уроку, на якому учні мають дізнатись про правила респіраторної гігієни та як захиститись від COVID-19.

Матеріали розробила ГС “Освіторія” в межах кампанії “Школо, ми готові” від ЮНІСЕФ Україна у співпраці з Міністерством освіти і науки.

“Цей навчальний рік буде проходити в особливих умовах. Тому важливо присвятити перший урок правилам безпечного навчання під час карантину. Для проведення інтерактивного уроку рекомендуємо педагогам скористатись підготовленими планами уроку та додатковими матеріалами“, – зазначили у міністерстві.

Матеріали мають допомогти:

• пояснити учням нові правила поведінки під час навчання в умовах карантину;
• розвінчати міфи про COVID-19;
• ознайомити з правилами респіраторної гігієни;
• проінформувати про психологічну допомогу в разі тривожного стану через пандемію, ознайомити з алгоритмом дій.

План уроку

Джерело https://nus.org.ua/

Серпнева методична студія

Розвиток професійної компетентності сучасного педагога в контексті реалізації Державного стандарту початкової освіти та цифрового освітнього простору Нової української школи

21 серпня 2020 року в рамках обласних Серпневих методичних студій проведено онлайн-студію з теми «Розвиток професійної компетентності сучасного педагога в контексті реалізації Державного стандарту початкової освіти та цифрового освітнього простору Нової української школи», активними учасниками якої стали  методисти з початкової освіти, працівники методичних установ, відділів освіти, які відповідають за початкову освіту та голови методоб’єднань вчителів початкових класів.

Роботу онлайн-студії розпочав Віктор Кавецький, доцент, завідувач кафедри педагогіки, психології та інклюзивної освіти ТОКІППО, кандидат педагогічних наук, висвітливши питання «Формуванняціннісних орієнтирів учасників освітнього процесу в умовах НУШ».  Про вирішення найбільш актуальних проблеми інклюзивної освіти у своєму виступі «Інклюзія безілюзій» розповіла Віталія Мушій, завідувач ресурсного центру з підтримки інклюзивної освіти.

Методист, в.о. завідувач відділу дошкільної та початкової освіти  Лариса Коненко у теплій дружній атмосфері обговорила з колегами особливостіорганізації освітнього процесу в початковій школі, наголосила на ключових  аспектах планування, оцінювання та практико-орієнтованого компонента змісту програм  навчальних предметів.

Спектром  різноманітних онлайн-сервісівдля організації дистанційного навчання в початковій школі поділилася з учасниками Ольга Іваночко, методист відділу дошкільної та початкової освіти  інституту.

Дуже цікавим і актуальним для всіх слухачів онлайн-студії був досвідорганізації дистанційного навчання, зокрема в царині інтегрованих курсів у третьому пілотному класі Тетяни Матвієшин, учителя початкових класів Чортківської ЗОШІ-ІІІ ст.№7, переможця обласного етапу конкурсу «Вчитель року-2020» та майстер-клас «Використання сучасних методик та тренажерів всебічного розвитку мозку дитини, розумового та емоційного інтелекту в 3 класі НУШ» Ірини Вінніцкої, вчителя початкових класів НВК «ЗОШ І-ІІ ст. -ДНЗ» с. Калагарівка Гусятинського району .

Закінчилась онлайн-зустріч відкритим мікрофоном, на якому про результатимоніторингового дослідження в третіх класах, які довели, що НУШ найбільш ефективна для сучасної дитини, розповіла Надія Низдропа, методист методичного кабінету відділу освіти, молоді і спорту Бережанської міської ради, учасник даного дослідження.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ПРО ВИКЛАДАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ У 2020/2021 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

Міністерство освіти і науки надало для практичного використання методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році, підготовлені спільно з ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти».

Перелік навчальної літератури для використання у закладах освіти у 2020/2021 нр

 

Лист МОН від 22.07.2020 № 1/9-394 “Про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2020/2021 навчальному році”

Перелік навчальних програм, підручників рекомендованих МОН

          ОРГАНІЗАЦІЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 

Впровадження в закладах загальної середньої освіти Тернопільської області нового Державного стандарту початкової загальної освіти в рамках Концепції «Нова українська школа»

Рік математичної освіти

Уряд затвердив план Року математичної освіти

Протягом Року математичної освіти мають запровадити обов’язкову державну підсумкову атестацію у формі ЗНО з математики, збільшити кількість навчальних годин на вивчення математики та відкрити Музей науки.

Про це йдеться на сайті МОН.

“Міжнародне дослідження PISA-2018 показало, що 36% наших 15-річних учнів не досягають базового рівня знання з математики. Однією з ініціатив, покликаних вирішити цю проблему, стало оголошення навчального року 2020/2021 Роком математичної освіти.

Впродовж нього ми плануємо впровадити найбільш нагальні й потрібні дітям та освітянам новації, а також закріпити думку про те, що математика потрібна кожному з нас у повсякденному житті. Заходи Року математики охоплять дошкільну, повну загальну середню, позашкільну, професійно-технічну та вищу освіту“, – каже заступниця міністра освіти і науки України Любомира Мандзій.

З травня 2021 року здобувачі повної загальної середньої освіти складатимуть обов’язкову ДПА у формі ЗНО з математики.

Також у плані йдеться про те, що протягом навчального року 2020/2021 треба:

• Збільшити кількість навчальних годин на вивчення математики в Державному стандарті базової середньої освіти;
• Впровадити курси “Логіка”, “Математична логіка” у варіативну складову навчальних планів 1-11 класів;
• Провести тренінги для вчителів початкових класів та вихователів закладів дошкільної освіти, застосовуючи легоматематику в освітньому процесі;
• Оснастити школи і профтехи, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, обладнанням для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій;
• Створити каталог освітніх ресурсів з вивчення математики;
• Розширити мережі математичних гуртків у закладах загальної середньої та позашкільної освіти;
• Організувати математичні хаб-простори на базі вишів, що мають факультети (інститути) з підготовки вчителів;
• Створити безкоштовний математичний онлайн-ресурс і розробити контент для нього;
• Організувати літні “математичні школи” для вчителів та учнів;
• Відкрити Музей науки.

Школа майстерності вчителя пілотного класу

«Четвертий рік пілотування: реалії та  перспективи»

11 червня в рамках онлайн заняття Інтерактивної школи майстерності вчителя пілотного класу знову зустрілись наші високопрофесійні, творчі та креативні педагоги-експериментатори. Зустрілися, щоб підсумувати навчальний рік пілотування, що минув і накреслити шляхи на наступний.

Лариса Коненко, завідувач відділу дошкільної та початкової освіти ТОКІППО розпочала заняття саме з цих питань. Вона говорила про особливості завершення цього навчального року в пілотних класах і про початок наступного, про коригуюче навчання, перспективи пілотування в 4-му класі. Цього разу в зустрічі взяла участь автор багатьох підручників та НМК для початкових класів НУШ, тренер та педагог, методистка Новопечерської школи м. Київ Інна Большакова, яка провела покроковий екскурс сторінками її надзвичайно цікавих, сучасних підручників та зошитів та ознайомила з можливостями використання їх в практиці вчителів-пілотників.

Також дуже цікавим і пізнавальним для всіх учасників заняття був досвід активного залучення батьків до освітнього процесу в непростий період дистанційного навчання, висвітлений тренером НУШ, талановитим та креативним вчителем ТЗОШ І ст. з поглибленим вивченням основ економіки Наталею Кордубою.

Своїми враженнями, отриманими під час моніторингу в 3-х класах щодо якості впровадження НУШ, поділилась Світалана Тихоліз, методист з початкової освіти Скалатської ОТГ.

А завершилось заняття розповіддю завідувача навчально-методичного центру психологічної служби та соціальної роботи ТОКІППО Зоряни Коротюк про те, як безболісно реагувати вчителям і дітям на виклики сьогодення: пандемія, карантин, дистанційне навчання, вихід з карантину.

Круглий стіл

Організація освітнього процесу в 2020-2021 навчальному році: формувальне оцінювання, коригуюче навчання, психологічний комфорт вчителя та учнів

10 червня за круглим віртуальним столом зібралась дружня освітянська спільнота методистів з початкової освіти Тернопільської області, а ще - регіональних тренерів НУШ, тренерів LEGO, експертів та супервізорів Тернопільської області. Спільнота справжніх професіоналів, творчих, креативних, активних людей, які самовіддано, включилися в побудову нової сучасної української школи та в допомогу вчителю початкових класів, на плечі якого впав тягар експериментатора та першопрохідця на шляху реформування освіти. Зібралися, щоб обговорити підсумки та результати своєї роботи та обміркувати подальші кроки своєї діяльності в 2020-2021 навчальному році.

З ймовірними викликами організації освітнього процесу в новому навчальному році ознайомила учасників круглого столу Лариса Коненко, завідувач відділу дошкільної та початкової освіти інституту, новими напрацюваннями та дослідженнями в царині формувального оцінювання поділилася з колегами методист ТКМЦНОІМ, тренер НУШ, Надія Гордіюк.

Про вміння виходити з кризових ситуацій та створювати психологічний комфорт вчителя та учнів після виходу з дистанційного навчання розповіла Оксана Жизномірська, доцент кафедри педагогіки, психології та інклюзивної освіти, кандидат психологічних наук.

Офлайн практикум

«LEGO в освітньому просторі початкової школи»

З 22 травня по 5 червня для вчителів четвертих класів в режимі офлайн, на сторінці «Практикум LEGO» блогу Нова українська школа розміщеному на сайті ТОКІППО, працював практикум на тему «LEGO в освітньому просторі початкової школи». В ньому взяли участь 265 освітян. Велика кількість учасників, їх думки, коментарі, побажання, якими вони поділилися з організаторами заходу після опрацювання матеріалу показали, наскільки актуальним є практичне впровадження методики компетентнісного навчання «Шість цеглинок» та  LEGO system в освітньому просторі початкової школи.

Для прикладу, публікуємо кілька відгуків про практикум його учасників:

-       «Щиро дякую за чудові матеріали! Буду ними користуватися та частіше впроваджувати в свою практику»

-       «Дуже дякую за цікавий і пізнавальний практикум. Почерпнула дуже багато корисної інформації. Особливо сподобалися вправи для учнів. Обов'язково буду використовувати їх у своїй практиці. А ще така форма роботи дуже зручна, бо є можливість щось обдумати, щось занотувати в зручний для тебе час. Ще раз дуже дякую! Всього доброго! Будьте здорові!»

-        «Дякую за цікавий і змістовний практикум. В іграх з LEGO діти мають можливість висувати свої ідеї, придумувати, втілювати і випробовувати щось нове, обмінюватися думками та ідеями, відстоювати свою думку, аналізувати і робити вибір, а також порівнювати, зіставляти, змінювати, творити. На відміну від навчальних завдань, де учні переважно працюють на спільну мету і досягають певного конкретного результату, в більшості ігор з LEGO немає чіткої єдиної правильної відповіді, адже це творче середовище. Діти самостійно приймають рішення і втілюють їх, обґрунтовують, відповідно і результат в кожного учасника чи команди буде свій. Тут головне слідкувати, щоб діти були однаково активними, вчилися приймати думку іншого і поважати її. З боку вчителя, звичайно, теж байдужості бути не може, має бути інтерес і заохочення до того, що відбувається. Спільна з вчителем гра в LEGO дає учням незабутні емоції і хороший результат. В іншому випадку, може виникнути проблема розкиданих повсюди деталей.»

-       «Цікаво! Захоплююче! Корисно для вчителів початкових класів, які хочуть і працюють творчо та розвивають творче мислення у дітей. Проведення практикуму сприяє підвищенню інтелектуального рівня педагогів та вихованню мислячого покоління. Щиро дякую! Бажаю здоров'я, успіхів та творчої наснаги!»

-       «Щиро дякую за участь у практикумі, під час опрацювання інформації отримала нові знання щодо використання цеглинок LEGO у навчальному процесі, побачила як у формі гри можна опрацювати ту чи іншу тему, як зацікавити дітей до вивчення певної теми.»

-       «Дякую за доступну і корисну інформацію про те, яку роль відіграє LEGO в житті дитини. Дуже цікавий посібник «Шість цеглинок в освітньому просторі школи». З іншого посібника можна взяти багато різних вправ, ігор, які допомагають у формуванні ключових компетентностей в молодших школярів. Багато наведено прикладів різних ігор з використанням LEGO. Це мені допоможе в майбутньому, коли працюватиму з першокласниками.»

Пропонуємо методичні рекомендації щодо використання LEGO для реалізації компетентнісного підходу в освітньому процесі початкової школи.

Результати Всеукраїнського опитування

«Виклики дистанційного навчання», проведеного Інститутом обдарованої дитини НАПН Україниз 25.05.2020 по 01.06.2020 р.

Загальна кількість респондентів, які взяли участь в анкетуванні, – 346 осіб, серед яких жінок – 322, чоловіків – 24, з них – 278 осіб працівники закладів освіти, 20 здобувачі освіти, 30 батьків, 16 наукових співробітників та інші учасники освітнього процесу (Рис. 1).

Рис. 1. Розподіл учасників освітнього процесу

Опитування проводилося з використанням Blank Quiz, посилання на який було розміщено на сайтах Національної академії педагогічних наук України й Інституту обдарованої дитини НАПН України, освітньому порталі «Острів знань», а також розповсюджено через соціальні мережі шляхом електронного листування.

Головною метою анкетування є визначення особливостей дистанційного навчання, встановлення недоліків і переваг дистанційної форми освіти для окремих учасників освітнього процесу та формування пропозицій щодо подальшого вдосконалення освітнього процесу.

Переважна більшість респондентів (69,9 %) увійшла до вікової категорії від 36 до 65 років, 24,3 % опитуваних – до вікової категорії від 22 до 35 років, значно менше респондентів 3,2 % – до вікової категорії від 17 до 21 року, 2 % – від 7 до 16 років і найменше опитуваних (а саме 1,7 %) – до категорії 66 років і більше (Рис. 2).

Рис. 2. Розподіл учасників за віковою категорією

Респондентам пропонувалося визначити ефективність дистанційної форми навчання для здобувачів освіти різного рівня за 5-бальною шкалою, де «5» балів – це максимальна ефективність освітнього процесу для здобувачів. Відповідно до одержаних результатів встановлено, що найефективнішою така форма освітніх послуг буде для курсів перекваліфікації та можливостей самоосвіти, на що вказали 40 % респондентів, 27 % оцінили на «4» бали з можливих п’яти. Для вищої школи найбільша кількість респондентів оцінили ефективність дистанційного навчання у «4» бали, а саме 27 % опитуваних (необхідно враховувати спеціальності, навчання на яких дистанційна форма навчання у вищій школі є неможливою). Для старшої школи ефективність дистанційної освіти оцінили на «4» бали 32 % опитуваних. На думку респондентів, у середній і молодшій школі дистанційне навчання є малоефективним, тому більшість учасників оцінює його у «3» бали з можливих п’яти відповідно 39 % і 30 % опитуваних (Рис. 3).

Рис. 3. Ефективність дистанційної форми навчання для здобувачів освіти різного рівня

Щодо ефективності використання засобів дистанційного навчання:

– думки щодо використання електронної пошти й ефективності Всеукраїнської школи онлайн і платформ відкритих онлайн-курсів є досить неоднозначними, приблизно однакова кількість респондентів оцінює визначені засоби навчання усіма із запропонованих балів;

– використання в освітньому процесі мобільних додатків оцінено на «4» та «5» балів (31 % та 25 % опитуваних відповідно);

– використання веб-сервісів для проведення онлайн-занять одержало по 34 % «4» та «5» балів;

– освітні платформи для організації інтернет-навчання, на думку опитуваних, є найбільш ефективними, оскільки 40 % відзначили їх в «5» балів, а 34 % – у 4 бали, що є більшістю з опитуваних.

Залучення здобувачів освіти до освітнього процесу також є важливим. На думку більшості опитуваних, до дистанційного навчання долучилося приблизно 75 % здобувачів освіти.