За таких умов
істотно зростає роль всіх педагогічних працівників, які можуть надавати першу психологічну допомогу
та підтримку усім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей та завдань функціонування системи освіти.
Перша психологічна допомога – це сукупність заходів
загальнолюдської підтримки та практичної допомоги
ближнім, які відчувають емоційне напруження та страждання. Таку допомогу може надати не лише практичний психолог, а також вчитель, знайомий
з правилами надання
першої психологічної допомоги.
Її надання не передбачає
значної професійної підготовки, достатньо педагогічних знань, отриманих в межах загальноосвітнього психологічного інформування, і природної здатності проявляти співчуття,
людяність.
Фізичні та емоційні стани людини взаємопов'язані і тому здатні взаємовпливати
один на одного. Під час напружених емоційних станів у дитини змінюється міміка,
темп мовлення, з’являється метушливість, змінюється дихання, пульс, колір обличчя,
можуть з’явитися сльози.
Рекомендуємо впровадження «психологічної хвилинки», яка допоможе здобувачеві освіти справитися зі стресом та його наслідками, емоційно налаштуватися на урок, на плідну роботу. Це дасть змогу
створити сприятливу атмосферу, що
дозволить дітям розслабитися, зняти емоційне
напруження, відновити почуття безпеки та психоемоційного комфорту, що є природним
механізмом стабілізації.
Регулярне виконання
«психологічних хвилинок» у зручний час та слушній
нагоді допоможе здобувачеві освіти стати більш спокійним, врівноваженим, а також дозволить краще
зрозуміти свої почуття. Звертаємо увагу, що вчитель має сам визначити, коли і у який час потрібно провести
«психологічну хвилинку».
Реакції на
кризову ситуацію у дітей різних вікових категорій є різними. Відповідно до таких ситуацій є різними й
ризики, а також потреби виходу з них.
Під час
кризової ситуації здобувачі освіти можуть відчувати власну провину за події, що відбулися. У них
виникають страхи, знижується рівень комунікації,
або, навпаки, вони проявляють надмірну турботу про захист та порятунок
людей.
На травмуючу ситуацію можуть виникати такі реакції: недовіра
до
оточення; болісне
реагування на критику;
перезбудження; тривожність; емоційний
ступор; уникання місць, людей, предметів, що нагадують про травмуючу подію;
емоційна байдужість – захисна реакція;
негативізм,
«спалахи» гніву, агресії; уникання
спілкування; ризиковані вчинки;
занепокоєність щодо своєї безпеки та можливості повторення травмуючих подій; зниження уваги та концентрації; підвищена активність; роздратованість; пропущення занять; скарги на самопочуття; постійне обговорення подій та фокусування уваги на окремих
деталях того, що трапилися.
Деякі люди переживають так звані «панічні
атаки», що супроводжуються нападом страху, пітливістю, відчуттям браку повітря,
нудотою, навіть втратою контролю над собою. За такого стану необхідно вжити наступні дії:
•
не залишайте людину на самоті;
•
розмовляйте з нею використовуючи прості
й короткі речення;
•
не робіть припущень
щодо потреб людини,
краще запитайте;
•
подихайте разом з людиною.
Освітнє середовище має забезпечити особливу
турботу та увагу до дітей молодшого шкільного
віку, яким через брак життєвого
досвіду і особливості дитячої психіки загрожують фізична та психоемоційна небезпека. Оновлена пропонована тематика має включити
інструменти, що дозволяють
мінімізувати ризики та вберегти фізичне й психічне здоров’я дітей.
Чим молодші
діти, тим сильніше їхній психоемоційний стан залежить від стану батьків/опікунів/вчителів. Тому спочатку радимо
відшукати точку рівноваги для дорослого – заспокойтеся самі. Лише після того, як ви стабілізуєтеся, починайте говорити з
учнями: спокійно та не надто голосно. Учні будуть
спокійними, якщо буде спокійний/-на
їх вчитель/-ка.
Доцільне
вживання слів підтримки до дітей «Ми
в порядку», «Я з вами», «Я/ми доросла/дорослі. І я/ми знаємо,
що робити», «Зараз усі допомагають Збройним Силам України, тож
всі мають бути пильними. Якщо побачиш якісь покинуті речі або щось дивне — скажи мені, я дуже сподіваюся на твою
уважність» тощо.
Пропонуємо
техніки та відеоматеріали, які вчитель може застосовувати під час проведення «психологічної хвилинки» для дітей молодшого
шкільного віку.
Немає коментарів:
Дописати коментар