Важливо розуміти, які саме перед вами батьки: чи вони контактні, чи чують вас, яке в них ставлення до навчання. Під час знайомства з батьками важливо перевірити, чи спільні у вас цінності в навчанні. Ми не можемо змінити батьків, але можемо хоча б розуміти, що для них важливо.
Наприклад, якщо ми розуміємо, що для батьків конче важливі академічні навички і здібності дитини, то треба потрохи доносити їм цінність того, що, окрім навчального процесу, у дитини є інші потреби, і не робити великий акцент на оцінці когнітивних навичок.
Також вчителю корисно почитати про різновиди прив’язаності. Адже дитина буде перекладати свою модель прив’язаності з батьками на вас. Ви можете як підтримувати, так і будувати альтернативні взаємини, давати досвід, який дитина не може отримати в родині.
Важливо встановлювати кордони у взаєминах із батьками, домовитися про емоційну чесність. Якщо щось іде не так, і батькам не подобається, варто, щоби вони про це сказали. Треба домовитися, у якій формі, як і коли ви можете поговорити з батьками про їхні заперечення. Адже буває, що батьки між собою починають жалітися на вчителя. Проте непрямі контакти поширюють напруження, підтримують фантазії.
Комусь як прямий контакт підходять групові батьківські чати, а комусь – ні. Я раджу заводити телеграм-канал, де є однобоке повідомлення для батьків. Можна прочитати, поставити плюс. До того ж треба запровадити правила чату й комунікації, як і з дітьми. Наприклад, що ми не сваримося, не ображаємо, домовитися, чого там не може бути.
ЯК ВЧИТЕЛЮ ВПОРАТИСЯ З УСІМ
У літаку наголошують на важливому правилі: “Спочатку надягніть кисневу маску на себе, а потім – на дитину”.
Я раджу хоча б за потреби звертатися у власну терапію, приділяти увагу здоров’ю, пильнувати за станом і рівнем енергії. Адже найгірше, що може статися з тривожною дитиною, – це тривожний дорослий.
Для того, щоб учитель не вигорав, треба:
- Не мати очікувань і розуміти, що все не може бути ідеально. Ідеальність – це невроз.
- Якщо хтось із батьків незадоволений, свариться, дітям щось не вдається, важливо розуміти, що відповідальність завжди ділиться. І не брати на себе забагато відповідальності й контролю.
- Є фізичні процеси, на які людина витрачає багато енергії, є інтелектуальні процеси, які також вимагають багато енергії, є емоційні процеси, які забирають у 5 разів більше, аніж фізичні й інтелектуальні. І є найбільша частина, яка забирає енергію, – це утримання почуттів, переживань і емоційних процесів. Тобто якщо в мене в класі конфліктна ситуація, яку я не хочу помічати, то я більше нерегії витрачу на те, щоби її не помічати, аніж на те, щоби вирішити.
- Важливо, щоб у школі був добре налагоджений канал підтримки й вирішення питань. Як-от педагогічні ради, контакти з психологом. Молодий спеціаліст має знати, де можна отримати підтримку.
- Наприклад, коли я працювала в школі тьюторкою й асистенткою, я чула тільки критику. Я робила не так, як цього від мене чекали, а як робити, ніхто не казав. У вчителя має бути людина, з якою можна поговорити про проблеми, спитати поради. Учитель може відвідувати інтервізійні групи або влаштувати їх у школі. На інтервізії ми зустрічаємося принаймні раз на місяць на 3–4 години: обробляємо кейси, підтримуємо одне одного, говоримо про те, що можна змінити.
- Важливо, щоб учитель сам знав, що йому допоможе, наприклад, після важкого дня чи в кризовій ситуації в школі. Наприклад, зробити дихальну вправу, заварити чай, капнути якесь аромамасло на долоні. Треба дати собі 10 хвилин і вирішити, що “зараз я взагалі нікуди не поспішаю”. Можна навіть дозволити собі поспати кілька хвилин. Сон на 20 хвилин добре перезавантажує нервову систему.
- Лягати спати до 22 години. Під час сну з 22 вечора до 4 ранку в організмі виробляється мелатонін – і людина висипається.
- Добре їсти, вживати фрукти й овочі, не зловживати швидкими вуглеводами.
- Після 19-ї важливо не навантажувати нервову систему. Тому треба попередити, щоби батьки й діти не телефонував вам після цієї години. Ставте режим польоту.
- На нервову систему добре впливає чоловічий баритон. Наприклад, музика Луї Армстронга.
- Класно допомагає обтяжувальна ковдра. Вона притискає й дає відчуття безпеки.
- Коли бувають моменти емоційного перевантаження, можна зробити техніки заземлення. Наприклад, щось понюхати, з’їсти, чогось торкнутися, лягти на підлогу, прислухатися до звуків. Треба дати нервовій системі опору.
Немає коментарів:
Дописати коментар