Він буде робити все можливе, щоб скоріше бути з тобою, бо ти – його сонечко і він тебе дуже любить. Твій тато – герой, як і ти. Ми будемо молитися за тата і наша любов буде з ним, а його з нами".
Дитина може плакати, кричати. Намагайтесь витримати її почуття без осуду та відчуття провини. Коли дитина заспокоїться, ми можемо спитати: "Яку іграшку ти хочеш взяти з собою?"
2. Правила
"Зараз дуже важливо, щоб ти нам у всьому допомагав. Ти робитимеш те, про що ми тебе просимо, будеш завжди поруч, нікуди не тікатимеш, ні з ким чужим не йдеш, постараєшся не вередувати. Нам у дорозі не завжди буде зручно, але ми точно впораємося. Домовилися?"
І обов'язково потиснути дитині руку: "Дякую, я знала, що на тебе можна покластися".
Важливо переконатися, що дитина знає своє ім'я, прізвище, імена та прізвища батьків.
Покладіть у кишеню дитині лист з її та вашими даними.
Дайте дитині доручення, яке їй під силу: стежити за її рюкзачком, відповідати за іграшку, пити воду.
Дитині важливо відчувати нашу опору. Перша опора – це дотик. Частіше торкайтеся її. Друга ваш лагідний погляд. І ваш голос, розмовляйте, співайте пісні.
Коли дитина тривожиться, вона може стати гіперактивною, тривожною, примхливою, млявою. Це – нормальні реакції.
Якщо дитина скаржиться, слухайте її не перебиваючи, не виправдовуючись, даючи можливість спертися на ваше терпіння та розуміння.
Якщо є щось, що ви робили регулярно, обов'язково повторюйте це у дорозі: читайте казку перед сном, співайте пісню, обіймайтеся.
Це дасть дитині відчуття стабільності. Придумайте кілька ігор, в яких ви будете перенаправляти увагу та енергію дитини. Можна дати їй завдання фотографувати дорогу.
Постарайтеся в дорозі поговорити про тварин, у яких будиночок завжди з собою; наприклад, равлик: "Де б ця тварина не була, вона вдома. Уяви, що ти равлик. Зроби "чик-чирик, я в будиночку"".
Немає коментарів:
Дописати коментар